ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РУХІВ
НА ПРОЦЕС ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ
В УКРАЇНІ ТА ЛИТВІ

фрагменти тексту.

Результати огляду вітчизняних джерел вказують на розмитість тлумачення понять «соціальні», «громадські», «громадсько-політичні», «суспільно-політичні» рухи. У авторських дефініціях знаходимо між ними більше спільного, ніж відмінного. Такими рисами є: спрямованість на вирішення досяжних в найближчому майбутньому завдань; розпад руху, або перетворення на політичну партію, або громадську організацію після виконання цих завдань; відсутність внутрішньої організації (офіційного членства, організаційної структури, тощо). Ймовірно, що використання цих, по суті, рівнозначних понять зумовлене міждисциплінарним характером їх предмету, внаслідок чого вони «приходять» у політологію з різними смисловими значеннями.

Наприклад, «соціальний рух» (англомовний відповідник «social movement») безпосередньо відсилає до соціологічної науки, на теренах якої, власне і відбулися перші дослідження цього феномену; термін «громадський рух» підкреслює політологічний контекст – форму участі громадськості в демократичному управлінні (саме ця конструкція широко використовується у назвах сучасних рухів, які можуть переслідувати як політичні, так і економічні, культурні, чи будь-які інші цілі); суспільно-політичний рух – близький до історичного контексту, де «суспільно-політичне життя» традиційно розглядається як середовище (передумова) політичних процесів, або причина настання певних історичних подій.

Характерною рисою, яка відрізняє етимологію цих термінів є визначення «політичний», котре надає виразного забарвлення, і тому видається доречнішим для використання в політичних дослідженнях. Проте ця обставина, на наш погляд, не є достатньою підставою для їх категоричного протиставлення, оскільки будь-який рух, відстоюючи соціальні, економічні, культурні чи правові цінності, так чи інакше апелює до політичної влади, взаємодіє з нею, впливає на політичний процес, підтримує, або критикує діяльність окремих політичних акторів. Саме через змагальність боротьби за владу у демократичному режимі будь-яке суспільно-важливе рішення так чи інакше набуває політичного значення.